27.04 Леонід Глібов "Щука"

ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ КВІТНЯ

Леонід Глібов - визначний український байкар і поет. Байка “Щука”. Побудова байки

Епіграф до уроку  «Сміх – це сонце; воно проганяє зиму з людського обличчя»

 В. Гюго

 Гумор – доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліки поведінки.

 Сатира – гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

Байка — це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

 Жанр байки заснований на алегоричності, тобто двоплановому зображенні.

Алегорія — художній прийом іносказання, зображення людських

рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ природи та людського життя.

Зараз ми ознайомимося із змістом байки «Щука». Але для початку давайте з’ясуємо, а яка ж насправді ця риба в природі?

Слово «щука» — праслов’янське. Утворене від «щуп» — худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» — у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг. Живуть вони аж до двохсот років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

Отже, який ми можемо зробити висновок? Що уособлює обаз Щуки?

Як бачимо, щука може уособлювати хижість, зажерливість.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (на вибір)